Свято душ наших

10 серпня 2012 року безперечно увійде до історії нашого міста, як одна з його найзнаменніших подій – саме в цей день був освячений храм Свято - Смоленської ікони Божої Матері – Одигитрії, який по праву можна назвати центральним храмом і наймонументальнішою спорудою усієї Лозівщини.

А починалося все більше 20 років тому, з маленької затишної церкви, радше сказати – молитовного будинку, який розміщався на території подвір’я новозбудованого храму. Перебудована із хатинки церква була занадто малою для прихожан: не те, що під час великих свят, під час звичайних щонедільних літургій було так тісно, що й свічку не просто було поставити. Але ця церква стала тим маленьким зернятком, яке завдячуючи вірі, молитвам і натхненній праці її настоятеля о. Димитрія, священика о. Михаїла та усіх небайдужих людей, виросло до величного, чудового девя'тикупольного храму, який здатен навіть за багато кілометрів радувати око не тільки мешканців та гостей нашого міста, а й тих, хто просто проїжджає через Лозову автотранспортом чи залізницею. Не менш чудовий храм і усередині, хоча завершення усіх робіт з його оздоблення ще далеко попереду. Він має чотири престоли (що по суті, возносить храм до статусу собору) – нижній - Апостола Андрія Первозваного, який був освячений раніше та верхні: Миколи Чудотворця, князя Володимира - Хрестителя Русі і центральний - Божої Матері. Справжнім витвором мистецтва є головний іконостас. Це різьблення по липі, здійснене в стилі українського бароко. Над ним чотири з половиною місяці працювало 15 майстрів з Харкова. В майбутньому іконостас планують покрити золотим. кольором. Вражає і дзвіниця храму, яка має 10 дзвонів, вага найбільшого з них складає – 3,6 тонни. 

Та храм не може діяти без освячення Правлячого архієрея. Ще задовго до його прибуття, на чудовому, встеленому красивою плиткою та прикрашеному шикарними квітами подвір'ї почали збиратися люди. На тому самому місці, де стояла стара церква, а зараз в пам'ять про неї встановлений хрест, відслужили водосвятний молебень. В приміщенні самого храму прочитали Числа.

Архієпископ Харківський і Богодухівський Онуфрій прибув близько дев’ятої години ранку . Привітавшись та благословивши присутніх він одразу увійшов в середину й приступив до освячення престолу, а потім й самого храму. Треба зазначити, що освячення припало на будній день, проте собор був вщент заповнений. Кожен присутній вважав за необхідне знайти можливість взяти участь у такій важливій і знаковій для Лозівщини події. Підчас літургії Владиці Онуфрію співслужило біля 40 священиків та дияконів Харківсько – Богодухівської та Ізюмської єпархій. Це надавало службі особливої урочистості і краси. По завершенню богослужіння до усіх присутніх звернувся Архієпископ Онуфрій. Він згадав той момент, коли приїхавши до Лозової вже нині спочилий Митрополит Никодим заложив майбутній "небоподібний храм". Правлячий архієрей відзначив заслуги о. Димитрія, о. Михаїла, усіх людей доброї волі, завдячуючи яким стала можливою ця знаменна подія. Владика Онуфрій впевнений, що найкраще в світі, що людина може збудувати – це Храм, адже він - маяк душ, які заблукали. "Храм – це Небо на Землі, де людина ближче до Бога…" - сказав Владика. Але й зазначив, що "в цей час, який нам даний, ми повинні будувати не тільки кам’яні, але й храми наших душ. Рятуючи наші душі, ми будуємо не один храм. Зміцнюючи в молитві наші душі, ми прикрашаємо наш храм…".

Далі слово мали представник влади - заступник голови Харківської обласної державної адміністрації Євген Савін, лозівський міський голова Сергій Степанов, голова Лозівської районної державної адміністрації Богдан Рева. Усі вони відзначали важливість цієї події та підкреслили ту величезну роль, яку зіграв в будівництві цього храму о. Димитрій. Євген Савін прирівняв значення цієї події до Дня міста і підкреслив, що Храм є символом "віри, надії, стабільності нашої держави". Сергій Степанов зазначив: "Історія говорить про те, що п’ятдесят років тому почалося відновлення православ’я в нашому місті. Двадцять три роки тому на цьому ж місці був освячений маленький Свято-Смоленський храм, а сьогодні, через сімнадцять років ми відзначаємо освячення прекрасної, унікальної архітектурної споруди… Це плід любові до Бога, плід любові один до одного, плід любові до нашого рідного міста і нашої рідної громади…".

Архієпископ Харківський і Богодухівський Онуфрій нагородив орденами та іншими відзнаками Української Православної Церкви "тих, хто разом з отцем настоятелем ґрунтовно потрудився над будівництвом храму". Серед них були керманичі міста і району, представники міськвиконкому, підприємці та інші прихожани Свято- Смоленського храму. о. Димитрій був нагороджений орденом Української Православної Церкви "Святитель Димитрій Ростовський".  

"Храм є серце народу", - сказав отець настоятель, -"а якщо серцем народу є – Храм, то усі ми будемо у божій любові. Адже Бог і є - любов". 

о. Димитрій зізнався, що просить Бога про те, "щоб усі, хто буде відвідувати цей храм отримали спасіння від Бога". Саме це, за його словами, є найбільшою метою його власного серця.

На завершення Владика Онуфрій побажав усім нам "прийти до Бога, щоб Бог любив нас. Тоді буде мир та злагода в суспільстві, в нашій славній Україні". В новоосвяченому храмі залунало "добрая літа".