Опозиція виграла на цих виборах більше, аніж сподівалася. Тепер опозиційним політичним силам потрібно напрацювати чітку стратегію парламентської роботи - так вони зможуть ефективно протистояти владі. Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Журналісти підрахували, що в 15 мажоритарних округах по Україні, де "Батьківщина" і УДАР не змогли домовитись і висунути єдиного кандидата, пройшли "регіонали", або самовисуванці. Чому так вийшло?
- Я з цим не згоден. Вони домовились майже по 50 округах. В цілій низці таких округів виграли і представники "Батьківщини" і УДАРу. Ефект від домовленостей вже був і результат досягнули. Це сприяло збільшенню мандатів від опозиціних сил. По Києву найбільш показовий приклад — округ Довгого. Віктор Чумак переміг, і переміг тільки завдяки тому, що залишився єдиним кандидатом від опозиції. По інших київських округах, де була приблизно рівність рейтингів, не домовились, але ми побачили в абсолютній більшості округів перемагають представники опозиції. Тому, навіть там де не домовились, це не зіграло ключової ролі. Можливо є такі округи, де це дійсно сприяло перемозі кандидата від Партії регіонів. Але по Києву, та й деяким іншим округам це не зіграло якоїсь драматичної ролі.
- З цим буде проблема. Відмовлятися від мажоритарної складової виборів? Бажаючих буде багато, пропозиції будуть і з боку європейських спостерігачів. Але тут є партійні інтереси, зокрема депутатів-мажоритарників, територіальних лобі. Місцева влада зацікавлена в тому, щоб мажоритарка зберігалась. Тому конфліктна боротьба навколо мажоритарної складової буде продовжуватись.
На якість майбутнього складу парламенту це також впливає?
- Щодо якості ситуація неоднозначна. Бо мажоритарка сприяє приходу у парламент кандидатів-бізнесменів. Хтось буде непоганим депутатом, але хтось буде просто використовувати мандат для свого бізнесу. Це було раніше, буде і зараз. Щодо опозиційних мажоритарників — то проходять як правило ті, хто має якийсь ресурс. Це або професійні політики, які мають мають зв'язки із бізнесом і витрачають якісь кошти на вибори. В якості прикладу професійних політиків я б назвав Миколу Катеренчука. Він давно в політиці, вміє робити вибори, що ще раз продемонстрував. Інший приклад, людина, яку я знаю, як колегу — Віктор Чумак. Чесно кажучи, я сам до кінця не вірив, що він пройде. Ще й на окрузі Довгого. Але він дуже професійно провів кампанію, хоч ресурсів було обмаль. Треба віддати належне УДАРу: він допомагав своїм кандидатам-мажоритарникам. Була реклама з Віталієм Кличком, що дуже працювало, особливо на початкових етапах, якісь агітаційні матеріали. Чумак працював по всіх фронтах, і врешті це дало результат. Спрацювали і домовленості між опозиційними силами. Це дуже показовий приклад.
"Батьківщина" менше допомагала своїм кандидатам. Взяти Тетяну Чорновіл — друге місце, складний округ. Таким людям треба було допомогти партійним ресурсом, дати додаткові організаційні і фінансові можливості. У неї був дуже ресурсно забезпечений конкурент.
Олесь Доній, який пішов як самовисуванець і переміг — треба віддати йому належне. Він і представник громадськості і вже професійний політик. Він теж не мав великого ресурсу, але довів, що можна вигравати вибори навіть в такій ситуації.
Тому по мажоритарці опозиція отримала набагато більше, ніж очікували. Явно перевиконали план. Виявилось, що представники громадськості, кандидати які не мають достатнього ресурсу, можуть перемагати і адміністративний і фінансовий ресурс.
По округах будуть не тільки бізнесмени, але й професійні політики, які мають професійний досвід. Пройдуть люди, які мають гарні професійні, експертні якості, що дуже важливо для Верховної Ради.
Навіть колегам із конкуруючих партійних сил сподобалось, як формувався партійний список УДАРу. Там брали фахівців, представників різних професійних здібностей. Тому там опинився представник соціальної політики Павло Розенко, відомий український фінансист Віктор Пинзеник, фахівець з нацбезпеки Віктор Наливайченко. Я б не казав, що буде неякісна Верховна Рада. Будуть професіонали. Тому на майбутнє, думаю, фаховому професійному представництву треба надавати набагато більше уваги.
Наскільки самостійною буде нова Верховна Рада в умовах, коли остаточне слово залишається за президентом?
- Можливості майбутньої ВР будуть дійсно обмежені. Імпічмент президенту буде демонстрацією опозиційності — не більше. Будь-яка законодавча ініціатива опозиції, навіть якщо у них буде більшість, буде заветована президентом. Тому за таких умов треба дбати не про якісь захмарні речі, а про дуже конкретні і реалістичні завдання. Наприклад, вибори спікера Верховної Ради. Що опозиція може зробити? Якщо вона просто висуне свою кандидатуру, голосів не буде. А ось поборотися за те, щоб свою людину зробити першим заступником спікера, або за те, щоб спікером став не представник Партії регіонів, а відомий авторитетний мажоритарник — так. Чому ні? Такі шанси можуть бути. А це вже питання точної, гнучкої стратегії і тактики.
Вже зараз очевидно, що стійкої вагомої більшості у Партії регіонів не буде. Комуністи їх по соціальних економічних законопроектах підтримувати не будуть, принаймні у повному складі. Це дає шанс опозиції як мінімум зупиняти деякі законодавчі ініціативи уряду, або президента. Вони не зможуть провести власні, але можуть зупинити деякі проекти влади. Це може зробити новий склад парламенту більш самостійним, ніж нинішня Верховна Рада. Тому треба бути реалістом і шукати більш ефективну чітку стратегію і тактику парламентської роботи.
- Складно. Найбільше порушень і конфліктів відбувалось саме на мажоритарці. Саме мажоритарка створила картинку не дуже чистих виборів, а іноді просто брудних. Підкуп виборців, зловживання адмінресурсом - те, що працювало в боротьбі саме на мажоритарних округах. По партіях ми не чули, щоб це було якось активно задіяно.
Я б відзначив і позитивну тенденцію. В багатьох округах, зокрема в Київській області, ми побачили, що опозиційний ресурс і навіть громадський ресурс може перемагати "гречку" і прямий підкуп. Це одна з головних позитивних тенденцій цих виборів взагалі і, зокрема, мажоритарки. Була певна приреченість: не можливо боротися з підкупом, гречка перемогла. Виявилось, що ні — можна перемагати, якщо домовляються між собою опозиціонери. Виявилось, що виборці не хочуть продаватися. Тому хотів би подякувати київським виборцям, бо їх активність і небажання продаватися дали можливість перемогти гречку.
Немає коментарів:
Дописати коментар