18 травня Україна "вставала" попри раптові блокування шляхів

За декілька днів до проведення завершальної акції «Вставай Україно!» в Києві, депутати від партії Регіонів запевнювали громадян про те, що жодних провокацій чи перешкод з боку їх політичної партії або влади не буде. Вірилось мало. Чи мають такі сумніви підстави міг переконатися на власні очі.

Вранці на трасі в районі Лубнів виник затор. Його причиною стало блокування мосту спецтехнікою, призначеною для ремонту. Ані даішники, ані робітники не пояснювали причину, яка вимагала такого раптового лагодження. Було видно, що жодної аварійної ситуації на мості немає, а техніка та дії робітників свідчили про готовність максимум до косметичного ремонту.

Блокування призвело до формування черги з автомобілів, автобусів та фур, яка розтягнулася більш ніж на кілометр з обох боків.  Люди намагалися самостійно знайти можливість перебратися на потрібний бік. Було виявлено, що одну з ділянок мосту блокує авто. Якби вона стояла на пару метрів далі, це б дозволило проїжджати легковим автомобілям. На прохання трохи від’їхати власник відреагував досить дивно. Він вибіг з авто, при цьому зачинивши двері. Обурені явною провокацією, люди віднесли  його авто на потрібну відстань просто на руках.

Проте, черга розсмоктувалася дуже довго, до того ж у будь-який момент затор могли утворити знову, тому ми вирішили їхати в об’їзд через миргородську трасу.

 Вже в самому Києві потрапили ще в один затор. Але на цей раз він не був штучним, а утворювався чисельними автобусами «антифашистів». Все таки цікаве у нас суспільство! Соціологія каже про те, що найбільше наших громадян хвилюють такі питання як – належний рівень зарплати, гідна пенсія, ефективна і доступна медицина, але  чомусь не ці проблеми збирають такі чисельні мітинги, а здавалося б неактуальна наразі проблема фашизму! Просто диво якесь!  Напевно так би міг думати я, якби вірив твердженням Партії регіонів про безкоштовну участь її «прихильників» в «антифашистському» заході або відмову від застосування щодо них адміністративного ресурсу.

 Для нашої делегації, власне, акція «Вставай, Україно!» пройшла без будь-яких ексцесів. Ми перебували в центрі багаточисельної ходи, а згодом й мітингу, тому про «людей в чорному», БТР, побиття журналістів чули лише від своїх близьких та друзів по телефону.

Поверталися до машин через Європейську площу, де ще тривала концертна програма акції "В Європу - без фашистів". Уся площа та сусідня вулиця  Грушевського були рясно усіяні порожніми пляшками від води і паперовими бейсболками з антифашистськими написами, які безкоштовно надавалися учасникам заходу.

 

В чому причина такого безкультур’я? В ментальних особливостях провладного електорату? В організаційних недоробках?

 Хтось висловив думку, що це реакція людей на примус. Якщо це дійсно так, то скільки ж повинно пройти часу, щоб ця реакція мала свій прояв не в такий вульгарний та безглуздий спосіб, а скажімо у вигляді волевиявлення під час виборів?!!