неділя, 25 березня 2012 р.

За уявні ліки для уявної дитини платили реальні гроші


Для справжніх шахраїв не існує таких перешкод, як людська гідність та почуття.
Так, Ірина проживала в селі Башилівка Блинюківського району. Приблизно у червні 2010 року познайомилася з Віктором, який мешкав у сусідньому селі. Після декількох місяців романтичних зустрічей вони стали жити у цивільному шлюбі в будинку Віктора. У цьому ж селі проживають і його батьки. Під час гостин до родичів чоловіка Ірина бачила, що у них є гроші, а також неодноразово чула про те, що батькам Віктора вже дуже хочеться стати дідусем та бабусею, оскільки їхньому сину вже було 34 роки, а дітей у нього ще немає. Думки про гроші Ірину не полишали, тому в один з таких візитів до родичів у неї виникла думка про те, що можна сказати всім, що вона вагітна, а коли прийде час народжувати, скаже, що народилося хворе дитя і на його лікування потрібні гроші. Коли ж отримає від них кошти, скаже, що дитина померла в лікарі.

У вересні 2010 року Ірина повідомила Віктору про свою «умовну» вагітність. Віктор зрадів такій новині і про це розповів своїм батькам. Ірина просила Віктора, щоб він возив її у лікарню для того, щоб вона могла стати на облік в жіночій консультації, на УЗД, для здачі аналізів. Розповідала Віктору про те, як себе почуває, як ворушиться маля. Батькам Віктора так само часто розповідала про своє самопочуття, приходила до них додому, допомагала по господарству. Свекри дуже добре до неї ставилися, довіряли, берегли, щоб вона не піднімала важкого, допомагали матеріально. Завдяки своїй повній фігурі Ірина могла вдавати вагітну без будь-яких труднощів та підозр. Настала весна, прийшов час для вчинення задуманого. Ірина поїхала до своєї матері начебто в гості, наступного дня вона зателефонувала Віктору на мобільний телефон і повідомила, що їй стало зле та її забрали до Олександрівської лікарні Донецької області, де в неї сталися передчасні пологи і народився хлопчик. Але дитина хвора, тому її разом з новонародженим відправили до Харкова. Через чотири дні вона приїхала додому і розповіла Віктору про те, що дитя важкохворе, що у нього захворювання дихальної системи, і воно потребує лікування, яке коштує грошей. Віктор був дуже засмучений і пригнічений, він дуже чекав на цю дитину. Вони пішли додому до батьків Віктора і розповіли історію про дитя і його хворобу. Ірина попросила в матері Віктора кошти на лікування дитини в сумі 1000 гривень. Жінка була дуже засмучена і дала необхідну суму без будь-якого сумніву. Ірина бачила, що вони всі дуже сильно переймаються через хворобу немовляти і зрозуміла, що скориставшись цим, отримає від них ще більше грошей. Отримавши кошти, Ірина поїхала до Харкова, де витратила їх на свої потреби. Через декілька днів знову приїхала додому і знову стала говорити про те, що потрібні гроші, сказала всім, що у дитяти хворе серце і йому потрібно терміново робити операцію. Так тривало майже чотири місяці, за цей час Віктор і Ірина дали ім’я неіснуючій дитині. Також Ірина на мобільному телефоні показувала фото начебто їхнього сина, постійно детально розповідала, які складні процедури роблять лікарі для порятунку їхньої дитини. Навіть одного разу вони разом з Віктором їздили до лікарні, де лікували Віталіка (так звали уявну дитину), але Віктора не пустили, а Ірина вийшла з лікарні з новими фото їхнього сина.

Все стало зрозумілим досить несподівано. У дільничного Близнюківського РВ, який обслуговував дане село, виникли підозри з цього приводу, бо вже давно по селу ходили чутки про дуже хворого хлопчика Віталіка, якого ніхто ніколи не бачив. Тому дільничний почав проводити перевірку та звернувся за допомогою до сімейного лікаря Верхньосамарського ФАПу, який, зустрівши матір Віктора, запитав, де зараз знаходиться їхній онук та коли його вже зареєструють. Жінка пояснила, що Віталік знаходиться в лікарні Харкова. Після чого дільничним було відправлено запити до лікарень, в яких можна було з'ясувати якусь інформацію. З отриманних відповідей все стало на свої місця. Через декілька днів лікар прийшов до матері Віктора та повідомив приголомшливу навину про те, що Ірина ніколи на обліку в жіночій консультації Близнюківської ЦРЛ як вагітна не перебувала, в Олександрівській лікарні не народжувала, та про дану дитину та її матір не відомо в жодній з харківських лікарень. Бідолашна жінка довго не могла оговтатись від шоку, і тільки потім зрозуміла, як вдало їх дурила Ірина. Завдяки вчасній співпраці лікаря та дільничного шахрайку було затримано. За весь час Ірині вдалося видурити у бідолашних свекрів близько 8000 гривень.

За даним фактом було порушено кримінальну справу за ст.190 КК України та вже в жовтні 2011 року Ірині було винесено вирок, відповідно до якого вона повинна була відпрацювати 120 годин громадських робіт.



Джерело - http://novezhitya.com.ua

Немає коментарів:

Дописати коментар