Іван Варченко: Момент істини для правоохоронця

Що повинен зробити чесний міліціонер, суддя, прокурор, СБУшник, якщо такі ще залишилися, у відповідь на наступні дії своїх колег:

1.  Коли "спортсмени" у Києві 18-го травня кричать в обличчя підполковнику міліції "ты шо, @ху#л?", а той мовчить?

2. Коли інші підполковники міліції блазнюють, шоферуючи у провокаційному БТРі?

3. Коли їх міністр відверто бреше з трибуни Верховної Ради, всупереч очевидним фактам?

4. Коли "тверезі" сбушники вбивають людей, серед ночі ганяючи автомобілем з "понятими" дівчатами, "не порушуючи правил дорожнього руху"?

5. Коли прокурори та судді, а також їх близькі з родичами, мають стабільне алібі на вчинення будь-яких злочинів, включно з убивствами та зґвалтуваннями?

6. Коли справи "про своїх", передані на розслідування до прокуратур, приречені на забуття, і єдине, що може їх реанімувати - це увага ЗМІ?

7.  Коли міліціонери, родичі прокурорів, ґвалтують жінку, а їх ближчі колеги, замість покарати покидьків, збирають мітинги на їх захист?

8.Коли замість служити закону та країні на першому місці - захист поганьбленої "честі мундіра"?..

48. Коли...

Для тих, хто розуміє, що таке честь та гідність, саме зараз настає час істини.  Час "Х", коли треба визначатися, що обирати: добро чи зло, служити народу чи обслуговувати злочинців у владі?

Даремні майбутні виправдання, на зразок, "я не винен, бо така була система". Кожен, хто сьогодні залишається в цій системі, є її основою та захисником, а не жертвою.

Вихід є, якщо є совість:

1.Публічно оголосити свою позицію і ставлення до подібних cоратників та їх дій.

2.Написати заяву на звільнення з таких "правоохоронних" органів.

У того, хто це зробить сьогодні, завтра буде шанс реалізуватися в Україні після януковичів.

Іван Варченко, депутат Харківської обл. ради, ВО "Батьківщина"